Словник синонімів української мови

гони

ГІН (смуга поля, що обробляється машиною, знаряддям в один захват), ГІ́НКА, ГО́НИ мн. Брався (батько) до коси і спрагло проходив гін, а відтак і другий, бо здавна любив і умів косити (В. Дрозд); Другу гінку вони вже не загонили нарізно, а орали спільно, плуг за плугом (Л. Яновська); Гучніше загуркотів, вертаючись із протилежного кінця гонів, трактор (І. Рябокляч).

ГО́НИ (старовинна міра довжини), ПО́ПРИЩЕ. Городище розкинулось на багато гонів (І. Цюпа); — Дідусю! А до Володимира ще далеко?.. — Поприщ буде двадцять і п'ять (А. Хижняк).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. гони — го́ни 1 множинний іменник на полюванні го́ни 2 множинний іменник міра довжини  Орфографічний словник української мови
  2. гони — ГОНИ – ГІН – ГОН Гони1, -ів. Переслідування, цькування звіра під час полювання. Гони2, гонів і гін. 1. Українська старовинна народна міра довжини від 60 до 120 сажнів. 2. Смуга поля, що обробляється в один захват. Гін, гону.  Літературне слововживання
  3. гони — (звіра) переслідування; (поля) див. ГІН.  Словник синонімів Караванського
  4. гони — I -ів, мн. Переслідування, цькування звіра під час полювання. II гонів і гін, мн. 1》 Українська старовинна народна міра довжини від 60 до 120 сажнів. 2》 Те саме, що гін 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гони — ГО́НИ¹, ів, мн. Переслідування, цькування звіра під час полювання. Почалися гони. Крик, шум, гам. Тріщить десь ліщина, гавкають собаки, стріляє старшина загонщиків...  Словник української мови у 20 томах
  6. гони — див. далечінь  Словник синонімів Вусика
  7. гони — Стан і поведінка ссавців (оленів і лосів) у період парування (вересень-жовтень), під час якого самці видають характерні звуки та змагаються один з одним.  Універсальний словник-енциклопедія
  8. гони — Го́ни, гін і го́нів, го́нам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. гони — ГО́НИ¹, ів, мн. Переслідування, цькування звіра під час полювання. *Образно. Го-го — почалися гони. Тепер уже не бігли насліпо пушкарі, а йшли, хоч і обережно, але певно, оточуючи невеличкий лісок (Хотк., II, 1966,290). ГО́НИ², го́нів і гін, мн.  Словник української мови в 11 томах