господиня

ГОСПОДИ́НЯ (дому), ГОСПОДА́РКА, ХАЗЯ́ЙКА, ГАЗДИ́НЯ діал., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст.; ПОПРЯ́ТНИЦЯ діал. (добра, охайна). Парубійко.. щось проказав по-білоруському до печі, що біля неї поралась господиня. Господарка одхилилась на мить і подала йому ніж (О. Досвітній); Без хазяїна двір, а без хазяйки хата плаче (прислів'я); З неї була добра ґаздиня (М. Коцюбинський); Де хатка, там і паніматка (М. Номис); До хати попрятницю, до поля робітницю, до комори ключницю (Словник Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. господиня — господи́ня іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. господиня — -і. Жін. до господар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. господиня — ГОСПОДИ́НЯ, і, ж. Те саме, що господа́рка 1. Прийшов наймит, прийшов, бідний, Воли розпрягає, Господиня з усіх мисок Та в одну зливає (з думи); – Перейшли з ним на нову квартиру; живу – як господиня: схочу робити – роблю, схочу лежати...  Словник української мови у 20 томах
4. господиня — господи́ня господиня||госпося (ґоспося), пані дому ◊ знамени́та господи́ня досвідчена, уміла господиня (м, ср, ст): Я знаю, що ви вмієте і можете все.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. господиня — див. дружина  Словник синонімів Вусика
6. господиня — Господи́ня, -ні, -нею; -ди́ні, -ди́нь  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. господиня — ГОСПОДИ́НЯ, і, ж. Жін. до госпо́дар. Прийшов наймит, прийшов, бідний, Воли розпрягає, Господиня з усіх мисок Та в одну зливає (Укр.. думи..  Словник української мови в 11 томах