гостина

ГОСТЮВА́ННЯ (перебування в гостях), ГОСТИ́НИ, ГОСТИ́НА. За обідом він натякнув невістці, що добре було б, якби свати приїхали на гостювання (Григорій Тютюнник); — Панове, а ви чому ж? Це ж гостина. Останні ваші гостини у нас, — проказав капрал.. — Прошу! — підніс він чарку Михайлові (О. Досвітній). — Пор. відві́дування.

ГО́СТЯ (та, що приїздить відвідати кого-небудь), ГІ́СТЯ діал., ГОСТИ́НА діал. — Заходьте, Докіє Петрівно. Гостею будете (А. Головко); Яка гістя — така й шана (Л. Боровиковський); (Маруся:) Частуй, частуй.. Бо тепер я, панотченьку, гостина в тебе (І. Нечуй-Левицький).

ГУ́ЛЯ́НКА розм. (частування запрошених гостей, перев. з розвагами), ГОСТИ́НА розм., ГУ́ЛЬБИЩЕ підсил. розм., ГУЛЬБА́ підсил. розм., ГУЛЬНЯ́ підсил. розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ГУ́ЛІ розм., ГУ́ЛЬКИ розм., БЕ́СІДА заст.; ВЕ́ЧІР, ВЕЧІ́РКА (увечері); ВИ́ПИВКА розм., ВИПИВА́ЧКА фам. (з алкогольними напоями); ПИЯ́ТИКА розм., П'Я́НКА розм. (з надмірним уживанням міцних напоїв). Скромна вечеря перетворювалася в добрячу гулянку (Григорій Тютюнник); Жовніри.. справляли гулянки та випивачки (І. Нечуй-Левицький); Тепер гостина кінчилася, і пані виділа, що її гості зовсім вдоволені (І. Франко); В хаті цієї ночі ішло гульбище — офіцери обмивали чин, щойно одержаний одним із їхньої компанії (О. Гончар); Гостей-гостей наїхало!.. Гульба точилась до самого світу (Марко Вовчок); У Параски щодня гульня, щодня бенкет (Панас Мирний); Нещасливий, Хто скупиться І боїться погуляння! (А. Кримський); Гулі оберталися на пир під час чуми (П. Панч); Їм стало якось моторошно, коли почули в однім слові, яка сума пішла на їх тринедільні гульки (І. Франко); На бесіді стрілися мої старі з Тетяниними, та й пішло у них чаркування (М. Стельмах); Вечір закінчився танцями (Панас Мирний); Щотижня Олеся справляла вечірки для гусарів, танцювала до світа (І. Нечуй-Левицький); До ранку тривала пиятика й танці (З. Тулуб); — Ми будемо суворо боротися проти всякого хуліганства, картярства, п'янок (І. Микитенко). — Пор. бенке́т.

Значення в інших словниках

1. гостина — гости́на іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. гостина — Гости́на. Гостювання. Німецкі ґазети подають вість, що цар росийский вибере ся в маю разом з царицею в гостину до Берліну (Б., 1895, 10, 3) // пол. gościna — гостювання, być w gościnie — гостювати.  Українська літературна мова на Буковині
3. гостина — Гостювання; (до кого) відвідини; У ФР. частування, пригощання; (святкова) бенкет; Р. гість, гостя.  Словник синонімів Караванського
4. гостина — -и, ж., розм. 1》 Перебування в гостях; гостювання. || Відвідини. У гостині — в гостях. 2》 діал. Страви і питво, якими частують. || Бенкет. 3》 діал. Гостя. 4》 Феодальна данина на Волині у 18 ст., що її сплачували (натурою чи грішми) селяни, які мали овець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. гостина — ГОСТИ́НА, и, ж., розм. 1. Перебування в гостях; гостювання. Три дні ходу – днина гостини! (примовка); Перший день навчання після Різдвяних канікул нагадував собою небуденну гостину (Ірина Вільде); // Відвідини.  Словник української мови у 20 томах
6. гостина — гости́на урочистий обід або вечеря; бенкет, частування (м, ср, ст)||забава, прийняття (приняття), трактамент  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. гостина — Добре гостили, ледво пустили. Глум, коли в гостях побили. Таку гостину дав, що аж палицю поламав. Побив гостя у своїй хаті. Хочеш мати гостину, то візьми собі малу дитину. Дитина буде неволити тебе і попсує гостинність.  Приповідки або українсько-народня філософія
8. гостина — ГОСТИ́НА, и, ж., розм. 1. Перебування в гостях; гостювання. Три дні ходу — днина гостини! (Укр.. присл.., 1955, 225); Перший день навчання після різдвяних канікул нагадував собою небуденну гостину (Вільде, Б’є восьма, 1945, 136); // Відвідини.  Словник української мови в 11 томах