гостролезий

ГО́СТРИЙ (з колючим кінцем, ріжучим краєм); ЗАГО́СТРЕНИЙ (якому надано такої властивості); ГОСТРОЛЕ́ЗИЙ (про знаряддя); РІЗКИ́Й розм. (здатний завдати поріз). Ржуть на волі добрі коні, Гострі шаблі брязкотять (Я. Щоголів); Вони все йшли, кололи ноги на колюче зілля і шарпали одежу об гострі терни (Леся Українка); Тесляр поміж гвіздками вибирає Новий, прямий, найбільш загострений гвіздок (П. Тичина); Вони бескеддя різали скоріш, Чим ріже масло гостролезий ніж (М. Бажан); І вітер замовкне сумний, об різку осоку розітнеться (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. гостролезий — гостроле́зий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гостролезий — -а, -е. З гострим лезом. Гостролезий ніж.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гостролезий — ГОСТРОЛЕ́ЗИЙ, а, е. З гострим лезом. Вони бескеддя різали скоріш, Чим ріже масло гостролезий ніж (М. Бажан, пер. з тв. А. Навої); * Образно. На білосніжній корі берізок ще висіли великі прозорі краплини, а на безсилій гостролезій траві ще рясніла дощова роса (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах
4. гостролезий — див. гострий  Словник синонімів Вусика
5. гостролезий — ГОСТРОЛЕ́ЗИЙ, а, е. З гострим лезом. Гостролезий ніж; *Образно. На білосніжній корі берізок ще висіли великі прозорі краплини, а на безсилій гостролезій траві ще рясніла дощова роса (Збан., Переджнив’я, 1960, 81).  Словник української мови в 11 томах