гостролезий
ГО́СТРИЙ (з колючим кінцем, ріжучим краєм); ЗАГО́СТРЕНИЙ (якому надано такої властивості); ГОСТРОЛЕ́ЗИЙ (про знаряддя); РІЗКИ́Й розм. (здатний завдати поріз). Ржуть на волі добрі коні, Гострі шаблі брязкотять (Я. Щоголів); Вони все йшли, кололи ноги на колюче зілля і шарпали одежу об гострі терни (Леся Українка); Тесляр поміж гвіздками вибирає Новий, прямий, найбільш загострений гвіздок (П. Тичина); Вони бескеддя різали скоріш, Чим ріже масло гостролезий ніж (М. Бажан); І вітер замовкне сумний, об різку осоку розітнеться (Леся Українка).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гостролезий — гостроле́зий прикметник Орфографічний словник української мови
- гостролезий — -а, -е. З гострим лезом. Гостролезий ніж. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гостролезий — ГОСТРОЛЕ́ЗИЙ, а, е. З гострим лезом. Вони бескеддя різали скоріш, Чим ріже масло гостролезий ніж (М. Бажан, пер. з тв. А. Навої); * Образно. На білосніжній корі берізок ще висіли великі прозорі краплини, а на безсилій гостролезій траві ще рясніла дощова роса (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
- гостролезий — див. гострий Словник синонімів Вусика
- гостролезий — ГОСТРОЛЕ́ЗИЙ, а, е. З гострим лезом. Гостролезий ніж; *Образно. На білосніжній корі берізок ще висіли великі прозорі краплини, а на безсилій гостролезій траві ще рясніла дощова роса (Збан., Переджнив’я, 1960, 81). Словник української мови в 11 томах