1. Словник синонімів української мови

гострокінцевий

ГО́СТРИЙ (звужений на кінці), ЗАГО́СТРЕНИЙ, ГОСТРОКІНЦЕ́ВИЙ, ГОСТРОКОНЕ́ЧНИЙ, КІНЧА́СТИЙ рідше. Гострі стрімкі скелі стримлять над водою (І. Нечуй-Левицький); Із води висовують севрюги, мов мечі, загострені носи (І. Гончаренко); Вас оточують казково прекрасні гострокінцеві вежі соборів (з журналу); Татари були озброєні гостроконечними мечами (А. Хижняк); Виглянув місяць із хмари і показав його очам контури будинку з кінчастими вежами (І. Франко). — Пор. 1. шпиля́стий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гострокінцевий — гострокінце́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гострокінцевий — -а, -е. Який має звужений, гострий кінець або верх. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гострокінцевий — ГОСТРОКІНЦЕ́ВИЙ, а, е. Який має звужений, гострий кінець або верх. У лісостеповій смузі основним прийомом оздоблення воріт і хвірток є обробка завершень стовпів, яким надають тієї чи іншої форми (звичайно гострокінцевої) (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. гострокінцевий — див. гострий Словник синонімів Вусика
  5. гострокінцевий — ГОСТРОКІНЦЕ́ВИЙ, а, е. Який має звужений, гострий кінець або верх. У лісостеповій смузі .. основним прийомом оздоблення воріт і хвірток є обробка завершень стовпів, яким надають тієї чи іншої форми (звичайно гострокінцевої) (Жилий буд. Словник української мови в 11 томах