1. Великий тлумачний словник сучасної мови

гострокінцевий

гострокінце́вий

-а, -е.

Який має звужений, гострий кінець або верх.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гострокінцевий — гострокінце́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гострокінцевий — ГОСТРОКІНЦЕ́ВИЙ, а, е. Який має звужений, гострий кінець або верх. У лісостеповій смузі основним прийомом оздоблення воріт і хвірток є обробка завершень стовпів, яким надають тієї чи іншої форми (звичайно гострокінцевої) (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. гострокінцевий — див. гострий Словник синонімів Вусика
  4. гострокінцевий — ГО́СТРИЙ (звужений на кінці), ЗАГО́СТРЕНИЙ, ГОСТРОКІНЦЕ́ВИЙ, ГОСТРОКОНЕ́ЧНИЙ, КІНЧА́СТИЙ рідше. Гострі стрімкі скелі стримлять над водою (І. Нечуй-Левицький); Із води висовують севрюги, мов мечі, загострені носи (І. Словник синонімів української мови
  5. гострокінцевий — ГОСТРОКІНЦЕ́ВИЙ, а, е. Який має звужений, гострий кінець або верх. У лісостеповій смузі .. основним прийомом оздоблення воріт і хвірток є обробка завершень стовпів, яким надають тієї чи іншої форми (звичайно гострокінцевої) (Жилий буд. Словник української мови в 11 томах