гостювальник

ГІСТЬ (той, хто відвідує кого-небудь), ГОСТЮВА́ЛЬНИК рідше; ВІЗИТЕ́Р (той, хто приходить з візитом). Хатні двері відчинилися навстіж, і увалилося гостей повна хата (А. Головко); Гостювальники верталися додому (Панас Мирний); Зустріла Липського Кіра Василівна з підкресленою гостинністю. Все-таки це не звичайний візитер, а начальник контррозвідки (П. Кочура).

Значення в інших словниках

1. гостювальник — гостюва́льник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. гостювальник — -а, ч., розм. Той, хто гостює або гостював.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гостювальник — ГОСТЮВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто гостює або гостював. Гостювальники верталися додому (Панас Мирний); Гарно слухати той годинник вечора, що за мить, здавалось малому, вмовкне між тісних стін, ще тісніших від гостювальників (Є. Пашковський).  Словник української мови у 20 томах
4. гостювальник — ГОСТЮВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто гостює або гостював. Гостювальники верталися додому (Мирний, III, 1954, 34).  Словник української мови в 11 томах
5. гостювальник — Гостювальник, -ка м. Гость, человѣкъ гостящій или гостившій. Гостювальники вертались додому. Мир. Пов. І. 139.  Словник української мови Грінченка