Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
гостювальник —
гостюва́льник іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
гостювальник —
ГОСТЮВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто гостює або гостював. Гостювальники верталися додому (Панас Мирний); Гарно слухати той годинник вечора, що за мить, здавалось малому, вмовкне між тісних стін, ще тісніших від гостювальників (Є. Пашковський).
Словник української мови у 20 томах
гостювальник —
ГІСТЬ (той, хто відвідує кого-небудь), ГОСТЮВА́ЛЬНИК рідше; ВІЗИТЕ́Р (той, хто приходить з візитом). Хатні двері відчинилися навстіж, і увалилося гостей повна хата (А.
Словник синонімів української мови
гостювальник —
ГОСТЮВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто гостює або гостював. Гостювальники верталися додому (Мирний, III, 1954, 34).
Словник української мови в 11 томах
гостювальник —
Гостювальник, -ка м. Гость, человѣкъ гостящій или гостившій. Гостювальники вертались додому. Мир. Пов. І. 139.
Словник української мови Грінченка