грохот

РЕ́ШЕТО (господарська річ для просіювання чогось), РЕШЕТИ́НА розм., ГРО́ХОТ спец.; ПІДРЕШІ́ТКА (ПІДРЕШІ́ТОК) (густе, невелике). Я зазирнув у решето. Мокре крихітне курчатко щойно вилупилося з яйця (Л. Первомайський); Малий коровай сплели.. в решетині, що не стане всій родині (Словник Б. Грінченка); Підійшла старенька з яблуками у підрешітці (А. Головко); Він підсунув до себе ближче підрешіток з горохом і почав спокійно вибирати з його груддя та вівсюг (Л. Яновська).

Значення в інших словниках

1. грохот — гро́хот іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. грохот — Грохот — screen, griddle, (sizing) screen, grizzly — *Sieb, Klassierer, Siebrost — пристрій для механічного розділення (сортування) сипких (грудкуватих) матеріалів за крупністю частинок шляхом просівання їх через просіювальну поверхню (решітку, решето...  Гірничий енциклопедичний словник
3. грохот — -а, ч., спец. Пристрій для сортування за розмірами сипких і кускових матеріалів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. грохот — ГРО́ХОТ, а, ч., спец. Пристрій для сортування за розмірами сипких і кускових матеріалів. На поверхні [шахти] гідросуміш з труби зливають на грохот, на якому відділяються кусочки вугілля розміром понад 3 міліметри (Наука.., 9, 1959, 14).  Словник української мови в 11 томах