грот
ПЕЧЕ́РА (порожнина в земній корі чи в гірському масиві, що має вихід назовні), СКЛЕП рідше, ВЕРТЕ́П церк., уроч., ЯСКИ́НЯ діал.; ПІДЗЕМЕ́ЛЛЯ, КАТАКО́МБА (природна або штучна підземна галерея з одним або кількома виходами); ГРОТ (перев. вимита водою, а також штучно створена як садово-декоративна споруда). Ховався він у лісах дрімучих, у печерах глибоких (В. Кучер); У гроті "святих" обняв нас містичний, таємний страх. Ми бачили тільки удень той морський склеп, де каміння скидалось на сонних людей (М. Коцюбинський); Отару гнали чабани. Та й їх побачили. Небогу, Її й дитяточко взяли І у вертеп свій принесли (Т. Шевченко); Щоб заглянути в нутро яскині, він мусив аж приклякнути (І. Франко); Вчора Ференц розмовляв з перебіжчиком... Той підземеллями пробрався (О. Гончар); Три доби під землею, в лабіринтах катакомб точився запеклий бій (Ю. Збанацький).
Словник синонімів української мови