грот
(фр. < італ. — затаєний)
1. Неглибока природна печера зі склепінчастою стелею.
2. Штучна споруда, павільйон у парку у вигляді природної печери, яка прикрашалася античними статуями, раковинами, морськими каменями. Виникла за часів ствердження стилю італійського ренесансу у заміських віллах на поч. XVI ст.
Архітектура і монументальне мистецтво