гроші
БАГА́ТСТВО (велике майно та грошові нагромадження), ГРО́ШІ мн., КАПІТА́Л розм., КАПІТА́ЛИ мн., підсил. розм., МІЛЬЙО́НИ мн., підсил. Жаль обгорнув душу Тура. Батько його Тур був давнього, славетного роду.. Але ж батько не мав ні слави, ні багатства (С. Скляренко); — Лишився я один, як палець, без грошей, без захисту (М. Коцюбинський); — Отой решетилівський наймитюга, що про нього колись Нестір плів, справді міг тут (у Каховці) збити капітал (О. Гончар); Європі нині повезло — Знов має добрі капітали з Америки (В. Еллан); — Якби вас доля кинула не в село, а в місто, ви б розвели мільйони, коли так падковито беретесь до роботи (І. Нечуй-Левицький). — Пор. доста́ток.
БЕЗПЛА́ТНО (не платячи або не одержуючи грошей за що-небудь), БЕЗКОШТО́ВНО, ДА́РОМ розм., ЗАДА́РМА́ розм., ЗАДА́РОМ розм., ДАРМА́ розм. рідше, ДАРЕ́МНО розм. рідше, ДУ́РНО розм., ЗАДУ́РНО розм., ЗА СПАСИ́БІ розм., ЗА ТА́К (ГРО́ШЕЙ) розм.; БЕЗОПЛА́ТНО (без оплати); НА ДУРНИ́ЧКУ (ДУРНИ́ЦЮ) розм., НА ДУРНЯ́К (НА ДУРНЯКА́) розм. (за чий-небудь рахунок). Порозвішували ми скрізь об'яви, що в неділю відбудеться перша в селі вистава і що безплатно (Є. Кравченко); — Я дам кожному казахові, хто схоче, на деякий час зовсім безкоштовно коней і худобу (О. Донченко); — Видно, що якби ви зварили в себе дома кисіль із магазинного сушняку, то так би не лигали, як тепер, баришня. Бо там воно гроші коштує, а в нас даром (Григорій Тютюнник); Хата будувалася швидко. Гоблик купив у циган вальки, за дерево заплатив на корені, а люди задарма зрубали, потесали і додому привезли (М. Томчаній); (Юда:) Дурень той або злочинець, хто дарма віддає. Хто ж продає, то значить, що йому потрібні гроші (Леся Українка); Дворових теж задобрив (Гамзенко): наділив їх даремно огородами, аби проживали два роки у його, аби доглядали худоби (Панас Мирний); Не бажаючи дурно їсти хліб, Дикун поволі втягувався в роботу (С. Добровольський); Справді, — міркую, — чого я тут досиджуся? Робити на Мошка задурно завше маю час (І. Франко); (Денис:) Чорта з два я їх (ховрахів) ловитиму за спасибі! (М. Кропивницький); Працювати безоплатно; — Тоді вже ніхто не дуритиме Сагайдачного і на дурничку не житиме на його землі (З. Тулуб); — Отак-то ти нас обвів, дядьку? — обізвався до його Лушня.. — На дурницю, кажеш, хліб возиш? (Панас Мирний); Слухають дядьки чудернацьку мову Василіу (де ж це видано, щоб людина відмовлялася випити на дурняк!), похитують головами (М. Чабанівський).
ГРО́ШІ (металеві й паперові знаки, що є мірою вартості при купівлі й продажу), ГРО́ШИКИ розм., ГРОШЕНЯ́ТА розм., КАЗНА́ розм., жарт., КОПІ́ЙКА збірн. розм., МОНЕ́ТА збірн. розм., ГРІШ збірн., розм., ГРОШВА́ збірн. фам., ФІНА́НСИ розм., жарт., КУПИ́ЛО розм., жарт., КАБЗА́ діал., КАМЗА́ діал.; ВАЛЮ́ТА (перев. у міжнародних розрахунках); МОНЕ́ТИ, ДЗВІНКІ́ ГРО́ШІ, ДРІБНІ́, КОПІЙКИ́ розм., ДРІБНЯКИ́ зневажл., ПОБРЯЗКАЧІ́ заст. (металеві); СРІ́БНІ, СРІ́БЛО збірн., СРІБНЯКИ́ розм., СРІ́БНИКИ розм., СРІБЛЯКИ́ заст. (з домішкою срібла або нікелю); МІ́ДНІ, МІДЬ збірн., МІДЯКИ́ розм., МІ́ДНИЦІ заст. (мідні); АСИГНА́ЦІЇ, БАНКНО́ТИ, ПАПІРЦІ́ заст., зневажл. (паперові). Іван Федорович землю продав і гроші одвіз синові (Панас Мирний); Дорогою Панас з Хомою йшли, В калитці грошики найшли (М. Годованець); (Коновалиха:) Здається, всього у мене доволі є: і хлібець, і грошенята, і худобина, і хата своя (М. Кропивницький); Сиріток вигодувати, до науки-до розуму довести, та таки на усе, на усе треба казни! (Г. Квітка-Основ'яненко); Держу копійку про чорний рік (прислів'я); (Савка:) Зараз же — по редакціях, конторах і касах за монетою! Карбованців сто нашкрябаємо? (Я. Мамонтов); — Заробите яку копійку, зложите докупи, от і гріш буде про всякий випадок... (М. Коцюбинський); Люди казали, що церковний староста з одних недогарків нажив казан грошви (М. Стельмах); Книжку.. я постараюсь Вам прислать, як розживусь на гроші, а то тепер мої фінанси в великому упадку (Леся Українка); Купив би, та купила немає (прислів'я); Він обчислював.., до якої суми заокруглиться збита вже кабза (І. Франко); — За те, мабуть, не мала й камза перепала? — питає хтось. — Та буде з нас, — одказує Чіпка, витягаючи гаман з кишені (Панас Мирний); — То що ж вам — валютою платити? — сказав Бережан, ховаючи гроші (І. Муратов); Кожну сотню Макшеєв перев'язував ниткою, а Шевченко сортував монети і складав їх рівними стовпчиками (З. Тулуб); Збував (Січкар) торговцям хліб і.. сало тільки за мануфактуру та дзвінкі гроші (М. Стельмах); — Йойні починає вже терпцю неставати. І не так терпцю, як дрібних (І. Франко); Брязкають у кишені дрібняки; Повно побрязкачів у кишені (Марко Вовчок); Соломія зірвала з шиї торбину й висипала з неї на руку старому циганові кілька срібних (М. Коцюбинський); Одчинила (Марта) скриню, витягла вісім сотень карбованців асигнаціями й срібняками (І. Нечуй-Левицький); Мотря.. витрушує в дідову шапку своє срібло і мідь (М. Стельмах); Тітка виймала з-за пазухи вузлик, роздлубувала і довго шепчучи лічила мідяки (Є. Гуцало); Вона вийняла паку банкнотів і відрахувала потрібну суму (Ю. Смолич); — Гроші, гроші забери! — гукнула Мар'яна.. Вона підбігла до столу, схопила папірці і кинула йому услід (М. Стельмах).
Словник синонімів української мови