груди

ГРУ́ДИ (передня частина тулуба від шиї до живота), ЛО́НО поет., ПЕ́РСА (ПЕ́РСИ) поет., ГРУДИ́НА розм., ГРУДНИ́НА розм., ПА́ЗУХА розм., ГРУДНИ́ЦЯ розм. Він купався, зайшовши по груди у річку (О. Довженко); Не тратили (батьки) надії, що час або якийсь випадок звернуть їм дитину, притулять її знов до чулого батьківського лона (М. Коцюбинський); Золота грива Перса покрила У коня вороного (пісня); Терпило колесом випинав могучу грудину (С. Васильченко); Він з'явився в дверях, розхристав сорочку й показав волохату груднину (С. Чорнобривець); Виразно чув (Данько), як десь у пазусі йому, за худими, молоденькими реберцями тріпочеться серце (О. Гончар); Робусинський і собі ліг недалечко, виставив грудницю, щоб провіяло (А. Свидницький).

ГРУ́ДИ (молочні залози жінки), ЛО́НО поет., ПЕ́РСА (ПЕ́РСИ) поет., ГРУДЬ розм., ПА́ЗУХА розм.; БЮСТ (як частина фігури). Уже я його (дитя) тулила-тулила до грудей — що ж ти там висмокчеш? — порожнісінько!.. (Панас Мирний); Хто світле немовля живе Від лона матернього рве?.. (М. Рильський); Виразно розділені й окреслені перса уже чекали материнства (М. Стельмах); Коли ж дитина голосно плакала,.. вона розгортала пазуху і своєму ненаглядному давала грудь (С. Чорнобривець); Нічого не знає (маля), Маленькими ручицями Пазухи шукає (Т. Шевченко); Стоїть (Оксана) усміхнена, приязна, з високим бюстом (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. груди — (передня частина тулуба) поет, лоно, перса, розм. пазуха.  Словник синонімів Полюги
2. груди — гру́ди множинний іменник передня частина тулуба від шиї до живота; молочні залози жінки  Орфографічний словник української мови
3. груди — ГРУДИ – ГРУДЬ Груди, -ей, мн. Передня частина тулуба від шиї до живота; грудна порожнина. Хочеться відчинити вікно, дихнути повними грудьми (Б.Лепкий). Грудь, -і, мн. -і, -ей. Молочні залози жінки, а також кожна з цих залоз.  Літературне слововживання
4. груди — (жіночі) перса, бюст, ЖМ. вул. цицьки; груденята; (краї одягу) барки.  Словник синонімів Караванського
5. груди — -ей, мн. 1》 Передня частина тулуба від шиї до живота. || Грудна порожнина, що вміщує серце і легені. || перен. Грудна порожнина як місце, де зосереджено душевні переживання. 2》 Молочні залози жінки. 3》 Верхня передня частина одягу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. груди — Як хрипить у грудях, не буть йому в людях. Про дуже хвору людину, про яку думають, що вона скоро помре.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. груди — син. жіночі: балкон, відра, вуха (спанієля), балони, цебра, ціцерони, шланги.  Словник жарґонної лексики української мови
8. груди — аж вага́ з груде́й спа́ла. Стало легше, спокійніше і т. ін. Серце моє, я так втішився, коли дістав від тебе листа, аж легше дихати мені, аж вага з грудей спала (М. Коцюбинський). би́ти себе́ (кулако́м) в гру́ди.  Фразеологічний словник української мови
9. груди — Гру́ди, -дей, гру́дям, грудьми́ і груди́ма  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. груди — ГРУ́ДИ, е́й, мн. 1. Передня частина тулуба від шиї до живота. Голова її сумно схилилася на груди, руки опустилися донизу (Мирний, І, 1954, 46); Води тут було небагато, і людина стояла у воді по груди (Смолич, І, 1958, 78); // Грудна порожнина...  Словник української мови в 11 томах