грядущий
МАЙБУ́ТНІЙ (який настане, буде; який з'явиться, житиме пізніше тощо), ПРИЙДЕ́ШНІЙ, ГРЯДУ́ЩИЙ уроч., ПОТО́МНИЙ поет., ПРИ́ЙШЛИЙ (ПРИ́ШЛИЙ) заст.; НАСТУ́ПНИЙ (який має відбутися, настати); ДАЛЕ́КИЙ, ДА́ЛЬНІЙ (який настане, здійсниться ще не скоро). Приплітав (купець) всюди свою рідню і знайомих, пожари торішні, майбутній кінець світа (Марко Вовчок); Нова людина часто несе в собі дух перемін, прийдешню нашу долю (Вас. Шевчук); Проймає погляд соколиний Віків грядущих далечінь (М. Рильський); Що бачу я в далекому просторі? Прийдешність бачу я, віки потомні (Леся Українка); Михайло, помагаючи дідові, радив рушницю придбати добру на прийшлі часи (Марко Вовчок); Розпалена уява Семенова переносить його в пришлі часи (М. Коцюбинський); Захоплений наступною зустріччю з батьками, він, здавалось, став приділяти менше уваги Оксані (Д. Ткач); Людство З безмірним трудом розорало (поле) під засів Добра і правди, для таємних, Далеких, прийдешніх часів (І. Франко).
Словник синонімів української мови