губань

ГУБА́НЬ розм. (людина з великими, товстими губами), ГУБРІ́Й розм. — Ніколи б я не могла любити такого чоловіка, як той губань Порицький (Леся Українка); — Наш губрій підчепив дочку самого Дорошенка, самого головного інженера металургійного заводу (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. губань — губа́нь іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. губань — -я, ч., розм. Людина з великими губами (див. губа I 1)).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. губань — ГУБА́НЬ, я́, ч., розм. Людина з великими губами ( див. губа́¹ 1). — Ніколи б я не могла любити такого чоловіка, як той губань Порицький (Л. Укр., III, 1952, 747).  Словник української мови в 11 томах
4. губань — Губань, -ня м. Имѣющій большія губы.  Словник української мови Грінченка