губань
ГУБА́НЬ, я́, ч., розм. Людина з великими губами ( див. губа́¹ 1).
— Ніколи б я не могла любити такого чоловіка, як той губань Порицький (Л. Укр., III, 1952, 747).
Словник української мови (СУМ-11)ГУБА́НЬ, я́, ч., розм. Людина з великими губами ( див. губа́¹ 1).
— Ніколи б я не могла любити такого чоловіка, як той губань Порицький (Л. Укр., III, 1952, 747).
Словник української мови (СУМ-11)