губатий
ГУБА́ТИЙ, а, е. З великими губами ( див. губа¹ 1).
Багатого губатого Дівчина шанує; Надо мною, сиротою, Сміється, кепкує (Шевч., І, 1951, 15);
Губатий, з орлиним носом, з зухвало-веселими сірими очима і басовитим соковитим голосом, він був з тих людей, що запам’ятовуються з першого погляду (Гончар, Людина.., 1960, 108).
Словник української мови (СУМ-11)