гувернантка

ВИХОВА́ТЕЛЬКА (жінка, що виховує, навчає дітей і молодь); ГУВЕРНА́НТКА заст., БО́ННА заст., МАДА́М розм., МІС розм. (домашня вихователька в дворянських родинах). Вона працювала вихователькою дитячого будинку (С. Олійник); Після сніданку вони зразу поїхали, наказавши гувернантці нас доглядати (Панас Мирний); Панни.. бренькали на гітарі, а потім пішли танцювати, показуючи, як вчила їх мадам (І. Нечуй-Левицький); Бліді міс і рожеві мадемуазелі, гуляючи з ними (дівчатками з вищого світу) по Невському, навчали витончених манер (О. Полторацький).

Значення в інших словниках

1. гувернантка — гуверна́нтка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гувернантка — -и, ж. Вихователька і домашня вчителька дітей у буржуазних і дворянських родинах, перев. іноземка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гувернантка — Вихователька  Словник чужослів Павло Штепа
4. гувернантка — гуверна́нтка (франц. gouvernante, від gouverner – управляти) у дворянській або буржуазній родині наймана хатня вихователька дітей.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. гувернантка — ГУВЕРНА́НТКА, и, ж. Вихователька і домашня вчителька дітей у буржуазних і дворянських родинах, перев. іноземка. Настусю вчили вдома дорогі гувернантки та усякі вчительки (Н.-Лев., IV, 1956, 227); Синів віддали до школи, молодша дочка вчилася коло гувернантки (Кобр., Вибр., 1954, 6).  Словник української мови в 11 томах