гуща

ГУ́ЩА (густа частина у рідині), ГУЩА́ВИНА, ОДЕ́НКИ, МО́ЛОТ заст. (пивна). Не вважай, що шум збігає, на дні гуща буде (прислів'я); Почав (Микола) насипати з глибокого полумиска (борщ), вигортаючи гущавину (В. Кучер); В келиху залишилися оденки; З паном хтось інший варив пиво, та й молоту одцурався (М. Номис). — Пор. 1. о́сад.

ЗА́РОСТІ мн. (кущі або інша рослинність, що дуже розрослась, густо вкриваючи поверхню), ЗА́РОСЛІ мн., ЗА́ПУСТ розм.; ГУЩА́ВИНА, ГУЩИНА́, ГУ́ЩА, ГУЩА́ВІНЬ розм., ГУ́ЩАВА діал., ГУЩА́К рідко (місце, де кущі і т. ін. ростуть дуже густо). Зграя диких качок, швидко махаючи крилами, пролетіла над заростями верболозу і плюхнула в теплу воду (В. Москалець); Діставши з зарослів татарського зілля заздалегідь приховані весла, Прохор одв'язав човна (А. Шиян); Рекрути — і ті всякчас ховались Поміж коноплями, коли за ними гнались, У лісі, в запустах, у пущах вікових (переклад М. Рильського); Од часу до часу він спуджував дичину, що або з хуркотом звивалась у повітря, або з плескотом зникала в гущавину очерету (О. Досвітній); Часом їй доводилось продиратись через таку гущину, що вона ледве пролазила поміж жовтими стінами (очерету) (М. Коцюбинський); Шепче присмерк бананових дерев. Все ближче плеще гуща трав (М. Бажан); Посплигувавши з машини, ми мерщій кидаємося в гущавінь, очеретиння тріщить у нас під ногами, а ми все ліземо (О. Гончар); І щасливий я, поки гублюся Без доріжки в гущаві рясній (І. Франко); То схиляючись, то поповзом він залазить у такі гущаки, де й лис не пройде (П. Колесник). — Пор. 1. ха́щі.

О́САД (дрібні частки, що осідають або виділяються з рідини, газоподібного середовища на дні чогось), ОСА́ДОК, ВІДСТІ́Й, ОДЕ́НКИ мн., розм., ПРЕЦИПІТА́Т хім., ФУС спец. Вода зовсім збігла крізь сітку, залишивши на формі загуслий осад (З. Тулуб); Осадок, який створюється після очищення стічних вод, містить у собі багато азоту, фосфору та інших цінних речовин (з журналу); При заправці комбайна пальним, маслом і водою рекомендується додержуватись таких правил: ..щодня перед роботою зливати відстій пального з бака (з посібника); Оденки в олії; Очищати газозбірник від смоли та фусів. — Пор. 1. гу́ща.

Значення в інших словниках

1. гуща — ГУЩА – ГУЩАВИНА – ГУЩИНА Гуща, -і, ор. -ею. 1. Густий відстій у рідині: гуща в олії, чорнильна гуща. 2. Те саме, що гущавина 1: гуща чагаря, лісова гуща.  Літературне слововживання
2. гуща — (на дні) осад, оденки; (лісу) Р. ГУЩАВИНА; П. скупчення <н. дротів>.  Словник синонімів Караванського
3. гуща — -і, ж. 1》 Густий відстій, осад на дні посудини, що виділяється з рідини. Кавова гуща. 2》 Густий ліс. || чого. Густі зарості чого-небудь. 3》 перен. Місце найбільшого скупчення кого-, чого-небудь. 4》 Тверді інградієнти (компоненти) першої страви. Гуща з борщу або супу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гуща — 1. осад, оденки, джумита, джурджа, див. подонки, фус, преципітат, седимент 2. гушава, гущавина, гущина, гущак, гущики, хаща, хащина, чагар, чагарник, чагарняк, джемори, див. глуш  Словник чужослів Павло Штепа
5. Гуща — Гу́ща іменник жіночого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
6. гуща — див. гущавина; залишок  Словник синонімів Вусика
7. гуща — Гу́ща, -щі, -щі, -щею; гу́щі, гущ  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. гуща — ГУ́ЩА, і, ж. 1. Густий відстій, осад на дні посудини, що виділяється з рідини. Кухарі.. піділляли теплою водою гущу з недоварених горошин (Фр., II, 1950, 265). 2. Густий ліс.  Словник української мови в 11 томах
9. гуща — Гуща, -щі ж. 1) Гуща, подонки, осадокъ. Там тільки на денці.... гуща зосталась. Рудч. Ск. II. 205. 2) Чаща, густое мѣсто. Де ліси і гущі — прорубували просіки. Стор. II. 123. 3) і він у ту гущу. И онъ туда вмѣшался. Г. Барв. 336.  Словник української мови Грінченка