дах

ЖИТЛО́ (взагалі місце для перебування, проживання), КУТО́К розм., КУТ розм., ХА́ТА розм., ДАХ розм., ПОКРІ́ВЛЯ розм., СТРІ́ХА розм., ГНІЗДО́ розм., КУБЛО́ розм., КИШЛО́ розм. рідше, ЗА́ХИСТ рідше. Житло і харчі коштуватимуть їй тут тільки трохи більше ста карбованців (П. Козланюк); Бодай ніхто не дочекав в чужім кутку сидіти (приказка); Ми жебраки, Нещасні, без кута, без кусня хліба! (І. Франко); Смеркло. — Збирайтеся, бабо, — каже мама, — та йдіть шукати хати на ніч, а то пізно буде (М. Коцюбинський); Кидав я мій рідний дах, щоб інше десь шукати долі (Я. Щоголів); І постає в уяві рідна стріха (О. Ющенко); Тож сам собі будиночок поставив, Що в Малині був за гніздо йому (М. Рильський); Тато жартував, що це вже, певно, останнє його кубло (П. Дорошко); Батько розказував, що колись.. ще тут розбійники жили, кишло їх у цьому яру було (Б. Грінченко); Бралося далеко за північ. Позасинали люди по своїх теплих захистах (Панас Мирний). — Пор. 1. приту́лок.

ПОКРІ́ВЛЯ (те, чим покривають будівлю зверху), ДАХ, ПОКРИТТЯ́, ВЕРХ, КРІ́ВЛЯ діал., ДАХІ́ВКА діал., ПОБІ́Й діал.; СТРІ́ХА (солом'яна, очеретяна). З бляшаної покрівлі стікали каплі в дубовий дзбан (Григорій Тютюнник); Парове опалення ставив (дід), дахи крив забудовникам трудно добутим шифером (О. Гончар); — Простінків нарочито не ставили й покриття підперли тимчасовою колонадою (І. Ле); Хороші та великі (будинки), та усе муровані, та верхи зеленою краскою розмальовані... (Г. Квітка-Основ'яненко); В кінці верхнього бульвару біліє стара каплиця з берізками на крівлі (С. Тудор); Унизу слалась панорама дахівок, ріжків вулиць і краєчків майданчиків міста (О. Досвітній); — Нехай буде й стріха. Нехай буде солом'яна, коли своя! (А. Крушельницький).

Значення в інших словниках

1. дах — (те, що покриває будівлю) покрівля, покриття, верх, (солом'яна) стріха.  Словник синонімів Полюги
2. дах — дах – стеля Навряд чи хто сплутає ці різні реалії: стеля ж бо в хаті, приміщенні, вона висока або низька, гладенька чи не дуже, а дах, звичайно, – зовні. Це покрівля, верхня частина будівлі. Він буває залізний, з черепиці, з шиферу тощо.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
3. дах — дах іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
4. дах — Покрівля; П. домівка, житло, оселя, хата, притулок, захисток, прихисток, пристановище, притулисько; У ФР. приб. будівля <н. під одним дахом>; дашок.  Словник синонімів Караванського
5. дах — [дах] -ху, м. (на) дас'і/-ху, мн. -хи, -х'іў два дахие  Орфоепічний словник української мови
6. дах — -у, ч. 1》 Верхня частина будівлі, що служить її покриттям; покрівля. 2》 перен. Домівка, житло. Дах над головою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. дах — дах: ◊ би́ти в да́х військ. віддавати честь (ст): І то не за якісь заслуги. Павло прямо сказав: “Ти є така цивільна, невійськова оферма, що ти ніяк не можеш бути капралем. Капрал мусить мати цак-цак, а ти того не маєш.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. дах — У, ч. Психіка, розум, здатність адекватно сприймати навколишній світ. Дах відриває і зносить його (О. Пономарьов). ◇ Дах тріщить — болить голова, плутанина в думках. В мене з цією курсового вже дах тріщить.  Словник сучасного українського сленгу
9. дах — (-у) ч. 1. мол.; жарт. Голова, мізки, здоровий глузд. БСРЖ, 296; ПСУМС, 20.  Словник жарґонної лексики української мови
10. дах — Дашок, крівля, купол, навіс, накриття, напинало, покрив, покришище, покришка (у вулику), покрівець, покрівля, полубка (у вулику), стріха (рідко), укривка, шопа, шопчина  Словник синонімів Вусика
11. дах — див. покрівля  Універсальний словник-енциклопедія
12. дах — ДАХ, у, ч. 1. Верхня частина будівлі, що служить її покриттям; покрівля. — Був у нас добрий будинок з вербини, Гонтовий дах, димарі із цеглини (Щог.  Словник української мови в 11 томах
13. дах — (польс. < нім.) Верхня частина будинку, яка складалася з огороджувальної покрівлі і несучої частини у вигляді крокв, балок, ферм тощо. Залежно від конструкції і матеріалів розрізняються на утеплені і холодні, горищні і безгорищні (див. покриття1).  Архітектура і монументальне мистецтво
14. дах — Дах, -ху м. Кровля, крыша. Летів птах через Божий дах: «тут моє діло на огні згоріло.» Ном. № 294. Тріщало, неначе дах зривало з хати. Стор. МПр. 37. ум. дашок.  Словник української мови Грінченка