движок

ДВИГУ́Н (машина, що перетворює різні види енергії на механічну); ДВИЖО́К розм. (маленька пересувна машина); МОТО́Р (перев. у транспортних засобах). Важко дихав двигун електростанції (П. Автомонов); Механік — бригадир Олександр Олександрович встановив біля кошари движок (І. Багмут); Вдалині, між звуків дивних, хоть і знаних, Мотор на річці у човні (М. Зеров).

Значення в інших словниках

1. движок — движо́к іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. движок — -жка, ч., розм. 1》 Маленький пересувний двигун (у 1 знач.). 2》 діал. Жест, порух.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. движок — ДВИЖО́К, жка́, ч., розм. Маленький пересувний двигун (у 1 знач.). Тракторний движок обслужується одним робітником (Механ. і електриф.., 1953, 309); Іван лежав біля куреня, заклавши руки під голову, і слухав, як гуде движок на заставі (Гончар, Новели, 1954, 125).  Словник української мови в 11 томах
4. движок — Движок, -жка м. Жесть, движеніе. Черниг. г.  Словник української мови Грінченка