дебаркадер

ПЛАТФО́РМА (майданчик уздовж залізничної колії на станції, зупинці); ПЕРО́Н, ДЕБАРКА́ДЕР заст. (для пасажирських поїздів). Он на станції по платформі йде назустріч Грицькові пані крамариха (С. Васильченко); На пероні стояв гурт дівчат, проводжаючи солдатський ешелон (А. Шиян); На дебаркадері одного з закордонних вокзалів сиділа проти сонця, сподіваючись експреса на Ніццу, вкрай знесилена, бліда Ганна Михайлівна (Л. Яновська).

ПРИ́СТАНЬ (спеціально обладнане місце на березі водойми з плавучою або береговою спорудою для причалювання і стоянки суден і т. ін.), ПРИ́ПЛАВ розм.; ПРИЧА́Л, ПРИ́ШИБ діал. (місце причалювання і стоянки суден); ДЕБАРКАДЕР (плавуча); ПРИМІ́СТ (для порома). Походжаючи під осокорами, знічев'я озирала пристань: звичайний річковий причал, яких багато на Дніпрі, притулився в очеретах (О. Гончар); В імлі не можна Було дійти до приплаву ніяк, На мілину не трапивши лукаву (М. Рильський); Вночі вони переправлялися через невідому ріку. Старий човен, знайдений італійцем у пришибі, ..крутився в пінявих коловоротах води (П. Загребельний); Робітники сиділи на дебаркадері, а біля стапелів — човни оточували корабель, який ще тільки обшивався залізом (І. Драч); Піщаний берег Дніпра.. В глибині рибальський курінь і неводи, ближче приміст до порома (М. Кропивницький).

Значення в інших словниках

1. дебаркадер — дебарка́дер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дебаркадер — -а, ч. 1》 Плавуча споруда, яку ставлять біля берега для причалювання й відправлення річкових суден та обслуговування пасажирів; пристань. 2》 заст. Платформа на залізничній станції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дебаркадер — Виважня  Словник чужослів Павло Штепа
4. дебаркадер — дебаркаде́р (франц. debarcadere, від debarquer – розвантажувати, висаджувати на берег) 1. Плавуча пристань. 2. Станційна платформа, біля якої зупиняються поїзди.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. дебаркадер — Дебаркаде́р, -де́ра; -де́ри, -рів (фр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. дебаркадер — ДЕБАРКАДЕ́Р, а, ч. 1. Плавуча споруда, яку ставлять коло берега для причалювання та відправлення річкових суден і обслуговування пасажирів; пристань.  Словник української мови в 11 томах
7. дебаркадер — (фр. — висаджувати) 1. Вантажний зі складами або пасажирський з кімнатами відпочинку приплав для річкових суден. 2. Навіс над пасажирськими платформами залізничного, річкового та інших вокзалів.  Архітектура і монументальне мистецтво