дебаркадер

ДЕБАРКАДЕ́Р, а, ч.

1. Плавуча споруда, яку ставлять коло берега для причалювання та відправлення річкових суден і обслуговування пасажирів; пристань.

На березі Дунаю зведено двоповерховий дебаркадер з касовими залами, буфетами і готелем (Визначні місця Укр., 1958, 448).

2. заст. Платформа на залізничній станції.

Вглядався у вікна вагонні, у двері,. Щоб зразу побачить на дебаркадері Знайомі обличчя любимих людей (Бажан, Роки, 1957, 246).

Значення в інших словниках

1. дебаркадер — дебарка́дер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. дебаркадер — -а, ч. 1》 Плавуча споруда, яку ставлять біля берега для причалювання й відправлення річкових суден та обслуговування пасажирів; пристань. 2》 заст. Платформа на залізничній станції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дебаркадер — Виважня  Словник чужослів Павло Штепа
4. дебаркадер — дебаркаде́р (франц. debarcadere, від debarquer – розвантажувати, висаджувати на берег) 1. Плавуча пристань. 2. Станційна платформа, біля якої зупиняються поїзди.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. дебаркадер — ПЛАТФО́РМА (майданчик уздовж залізничної колії на станції, зупинці); ПЕРО́Н, ДЕБАРКА́ДЕР заст. (для пасажирських поїздів). Он на станції по платформі йде назустріч Грицькові пані крамариха (С.  Словник синонімів української мови
6. дебаркадер — Дебаркаде́р, -де́ра; -де́ри, -рів (фр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. дебаркадер — (фр. — висаджувати) 1. Вантажний зі складами або пасажирський з кімнатами відпочинку приплав для річкових суден. 2. Навіс над пасажирськими платформами залізничного, річкового та інших вокзалів.  Архітектура і монументальне мистецтво