деревня

ЛІС збірн. (зрубані дерева як будівельний матеріал), ЛІСОМАТЕРІА́Л збірн., ДЕ́РЕВО збірн., ДЕРЕВИНА́ збірн., ДЕРЕ́ВНЯ заст.; ДУБИ́НА збірн. (дубова деревина). — Я будь-яку ділянку прикину вздовж та впоперек на око і скажу, скільки якої породи буде на ній: стільки-то будівельного лісу вийде, а стільки-то хворосту, дровець (М. Стельмах); Розбурханий заробітчанський натовп, відхлинувши до складів лісоматеріалу, раптом уперся, не подаючись далі (О. Гончар); Тільки діждав Чіпка тепла, зараз накупив дерева, найняв майстрів і заложив над самим шляхом не хату, а цілий невеличкий будинок (Панас Мирний); — Деревини на хату шукаю. Маю хату будувати (Г. Хоткевич); Там, біля причілкової стіни, у його лежала деревня, що він її почав уже потроху купувати на хату (Б. Грінченко); Погорів я, мушу становити хату, так доводиться аж до Сагайдака.. їздити по дубину (Л. Яновська).

Значення в інших словниках

1. деревня — дере́вня іменник жіночого роду ліс для будівництва рідко  Орфографічний словник української мови
2. деревня — -і, ж., заст., тільки одн. Зрізані дерева, ліс для будівництва; колоди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. деревня — Дерево, ліс  Словник застарілих та маловживаних слів
4. деревня — ДЕРЕ́ВНЯ, і, ж., заст., тільки одн. Зрізані дерева, ліс для будівництва; колоди. — Недавно оце прислав [Хоцінський] мені деревні на повітку та на опал три хури хмизу (Н.-Лев., І, 1956, 125); На вулиці, попід хатами, валялася деревня, діди сиділи на ній, схиливши голови (Коцюб., І, 1955, 309).  Словник української мови в 11 томах
5. деревня — Деревня, -ні ж. 1) Лѣсъ, деревья. 2) Срубленныя деревья, лѣсъ для построекъ. Чуб. VII. 377. Отто ліс, — щоб же ви мені вирубали його!... — А ті як ухопляться: той руба, той деревню вивозить.... Рудч. Ск. Недавно прислав мені деревні на повітку. Левиц.  Словник української мови Грінченка