десь-не-десь

ПОДЕ́КУДИ (у деяких місцях), ДЕ-НЕ-ДЕ́, ДЕІ́НДЕ рідше, МІСЦЯ́МИ, І́НДЕ, ДЕСЬ-НЕ-ДЕ́СЬ розм., ТАМ-СЯ́М розм., ТАМ І СЯМ (ТО ТАМ) (ТО СЯМ) розм., ДЕ́КУДИ розм. По долині понад водою стояв туман густими пасмами, подекуди вже розірваними (І. Нечуй-Левицький); Хата осунулась... Стріха місцями повигнивала, покрівля де-не-де провалилася, вікна побиті (Панас Мирний); Зимою були великі сніги, так деінде закидало, що аршинів у три було, а усюди на рівному і не було менш аршина (Г. Квітка-Основ'яненко); Чорвоніє по пустині Червона глина та печина, Бур'ян колючий та будяк, Та інде тирса з осокою В яру чорніє під горою (Т. Шевченко); Десь-не-десь стирчить по одному невеличкому будячкові (І. Франко); Там і сям.. на сонці грілися жовті гадюки (А. Кримський); Ще тільки декуди блищить рілля у чорно-синій соковитій барві, Ще календар не означив весни (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. десь-не-десь — десь-не-де́сь прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. десь-не-десь — присл., розм. Де-не-де.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. десь-не-десь — див. рідко  Словник синонімів Вусика
4. десь-не-десь — Десь-не-де́сь, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. десь-не-десь — ДЕСЬ-НЕ-ДЕ́СЬ, присл., розм. Де-не-де. Десь-не-десь стирчить по одному невеличкому будячкові (Фр., IV, 1950, 326); Десь-не-десь бовваніє на обрії самотній словак із самотнім волом у плузі (Гончар, І, 1954, 273).  Словник української мови в 11 томах
6. десь-не-десь — Десь-не-десь нар. 1) = де-не-де. Чисте місце, тільки десь-не-десь поростицювані вишеньки та квітки. Сим. 202. 2) Гдѣ-то. Десь-не-десь є на чистому полі, на роздоллі криниця води. ЗОЮР. II. 53.  Словник української мови Грінченка