дефіцит

I. БРАК кого-чого (відсутність достатньої кількості або повна відсутність кого-, чого-небудь), НЕСТА́ЧА чого, у чому, НЕСТА́ТОК чого, у чому, ДЕФІЦИ́Т чого, у чому, з чим, СКРУ́ТА з чим, яка, ГО́ЛОД на що, який, підсил., КРИ́ЗА яка, підсил., СУТУ́Ж на що, на кого, підсил. рідко; НЕДОСТА́ЧА чого, у чому, НЕХВА́ТКА розм., НЕДОХВА́Т розм. рідко, НЕВИ́СТАЧКА розм. рідко, НЕДОСТА́ТНІСТЬ чого, яка, мед. (відсутність достатньої кількості); ВІДСУ́ТНІСТЬ (повний брак). Груди дівчинки здіймались важко, часто; хвора, здавалось, не встигала дихати, задихалась від браку повітря (Ю. Збанацький); В селі завжди була нестача води, особливо в літню спеку, коли рівень її спадав (М. Томчаній); — Під моєю (Потоцького) булавою стоїть сорок п'ять тисяч хороброго війська, сто гармат. В ядрах, у поросі нестатку немає і не буде (Н. Рибак); — Розумієш, — каже Панько, — дефіцит із гітарами. Може, гармошку подужаєш (Ю. Яновський); Книжковий голод; Паливна криза; — А чого ви, Килино, не налагодите своє особисте життя? — А з ким його налагоджу? Хіба не знаєте, який у нас сутуж на мужиків? (Ю. Мокрієв); Того року був недорід: хліба в людей було обмаль, а коли хліба було мало, то і в грошах була недостача (І. Нечуй-Левицький); Киснева недостатність; — Відсутність чемності — теж пережиток варварства, а от живемо й терпимо (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. дефіцит — Грошова недостача [III]  Словник з творів Івана Франка
2. дефіцит — дефіци́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. дефіцит — [деиф'іцит] -ту, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў  Орфоепічний словник української мови
4. дефіцит — -у, ч. 1》 Перевищення видатків над доходами; збиток. Дефіцит бюджету — перевищення витрат бюджету над його доходами. Дефіцит валового національного продукту — різниця між потенційним та фактичним створеним валовим національним продуктом (ВНП).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. дефіцит — Недобір, нестача  Словник чужослів Павло Штепа
6. дефіцит — (англ. deficit) 1. перевищення видатків над доходами, пасиву балансу над його активом. Розрізняють касовий д. (нестача касової готівки для покриття поточних платежів), фінансовий (комерційний) і державний (бюджетний). 2. нестача матеріальних цінностей відповідно до потреби в них.  Економічний словник
7. дефіцит — дефіци́т (від лат. deficit – не вистачає) 1. Перевищення видатків над доходами, пасиву балансу – над його активом. 2. Нестача матеріальних цінностей порівняно з потребою в них.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. дефіцит — Перевищення видатків над надходженнями.  Універсальний словник-енциклопедія
9. дефіцит — Дефіци́т, -ту, -тові; -ци́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. дефіцит — ДЕФІЦИ́Т, у, ч. 1. Перевищення видатків над доходами; збиток. Бюджетний дефіцит створюється в результаті того, що державні видатки перевищують прибутки держави (Вісник АН, 6, 1957, 16). 2. чого. Мала кількість, нестача чого-небудь порівняно з потребою.  Словник української мови в 11 томах
11. дефіцит — рос. дефицит (від латин. deficit — не вистачає) — 1. Перевищення видатків над доходами порівняно з запланованими обсягами, пасиву балансу над активом.  Eкономічна енциклопедія