дефіцитний

НЕВИ́ГІДНИЙ (який не виправдовує матеріальних чи інших затрат, не приносить вигоди, користі), БЕЗВИ́ГІДНИЙ рідше, НЕПРИБУТКО́ВИЙ, БЕЗПРИБУТКО́ВИЙ, БЕЗДОХІ́ДНИЙ (БЕЗДОХО́ДНИЙ), НЕРЕНТА́БЕЛЬНИЙ, ЗБИТКО́ВИЙ, УТРА́ТНИЙ (ВТРА́ТНИЙ) (який завдає матеріальних утрат); ДЕФІЦИ́ТНИЙ ек., фін. (який призводить до дефіциту — перевищення видатків над прибутками). Невигідна затрата коштів; Безприбуткове господарство; Життя довело, що дрібні колгоспи нерентабельні (Остап Вишня); Виробництво окремих видів продукції було для підприємства збитковим.

Значення в інших словниках

1. дефіцитний — дефіци́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дефіцитний — -а, -е. 1》 Який призводить до дефіциту (у 1 знач.); збитковий. 2》 Якого не вистачає, бракує. Дефіцитні товари. Дефіцитна економіка — економіка, в якій спостерігається хронічний дефіцит товарів у торговельній мережі. Дефіцитне фінансування — фінансування економіки, яке перевищує бюджетні можливості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дефіцитний — дефіци́тний (від дефіцит) 1. Наявний, але в недостатній кількості, або дорогий. 2. Збитковий.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. дефіцитний — Дефіци́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. дефіцитний — ДЕФІЦИ́ТНИЙ, а, е. 1. Який призводить до дефіциту (у 1 знач.); збитковий. 2. Якого не вистачає, бракує. При вирощуванні дефіцитних сортів еліти застосовуються способи прискореного розмноження (Картопля, 1957, 167)...  Словник української мови в 11 томах