1. Словник синонімів української мови

дефіцитний

НЕВИ́ГІДНИЙ (який не виправдовує матеріальних чи інших затрат, не приносить вигоди, користі), БЕЗВИ́ГІДНИЙ рідше, НЕПРИБУТКО́ВИЙ, БЕЗПРИБУТКО́ВИЙ, БЕЗДОХІ́ДНИЙ (БЕЗДОХО́ДНИЙ), НЕРЕНТА́БЕЛЬНИЙ, ЗБИТКО́ВИЙ, УТРА́ТНИЙ (ВТРА́ТНИЙ) (який завдає матеріальних утрат); ДЕФІЦИ́ТНИЙ ек., фін. (який призводить до дефіциту — перевищення видатків над прибутками). Невигідна затрата коштів; Безприбуткове господарство; Життя довело, що дрібні колгоспи нерентабельні (Остап Вишня); Виробництво окремих видів продукції було для підприємства збитковим.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дефіцитний — дефіци́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дефіцитний — -а, -е. 1》 Який призводить до дефіциту (у 1 знач.); збитковий. 2》 Якого не вистачає, бракує. Дефіцитні товари. Дефіцитна економіка — економіка, в якій спостерігається хронічний дефіцит товарів у торговельній мережі. Дефіцитне фінансування — фінансування економіки, яке перевищує бюджетні можливості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дефіцитний — дефіци́тний (від дефіцит) 1. Наявний, але в недостатній кількості, або дорогий. 2. Збитковий. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. дефіцитний — Дефіци́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дефіцитний — ДЕФІЦИ́ТНИЙ, а, е. 1. Який призводить до дефіциту (у 1 знач.); збитковий. 2. Якого не вистачає, бракує. При вирощуванні дефіцитних сортів еліти застосовуються способи прискореного розмноження (Картопля, 1957, 167)... Словник української мови в 11 томах