дещо
ДО́СИТЬ (якоюсь, деякою мірою), ДОВО́ЛІ, ДЕ́ЩО. Сигарета, здається, була досить вогкою, бо раз у раз гаснула (Ю. Андрухович); Всім спершу якось ніяково, а потім дуже весело стало. Почались доволі скоромні жарти, приказки, вигадки (В. Винниченко); Жіночність, темперамент, вередливість та інші чарівні витребеньки у письменницьких дружин дещо притлумлені (А. Крижанівський).
ТРО́ХИ (до деякої міри, не дуже сильно тощо); ДЕ́ЩО, ЗЛЕ́ГКА, ТРО́ШКИ (ТРІ́ШКИ) розм., ТРО́ХА діал., ТРО́ШКА діал., ПОТИХЕ́НЬКУ (ПОТИХЕ́НЬКО) розм., ПОТИХЕ́СЕНЬКУ розм. Як ось став вітер ущухати, І хвилі трохи уляглись (І. Котляревський); Мовив (Боб) дещо зневажливо..: — Ану зійдіть із дороги, ми пройдемо!.. (Є. Гуцало); А її очі сіяли, обличчя злегка зашарілось, рухи стали жвавіші (Леся Українка); Оксані стало на душі трошки веселіше (Г. Квітка-Основ'яненко); Рука потихеньку щеміла (Ю. Яновський).
ТРО́ХИ (у незначній кількості); ДЕ́ЩО, ТРО́ШКИ (ТРІ́ШКИ) розм., ДЕ́ЩИЦЮ розм., КРИ́ХТУ розм., ДРІ́БКУ розм., КА́ПЛЮ розм., КРА́ПЛЮ розм., ТРО́ХА діал., ТРО́ШКА діал. Потім бабця Анна ті чоботи продала і принесла трохи хліба (І. Микитенко); — Я дещо чула з її розмови (І. Нечуй-Левицький); — Дайте мені, голубко, борщику трошки.. Хоч дві ложечки (М. Коцюбинський); Старий уже був Грицько Вересай і виходив на люди тільки теплої пори, та й то в базарний день, щоб заробити дещицю (Ф. Бурлака); — Допоможи він мені крихту, каплю... і я б тепер багач на всю губу був (Панас Мирний); — Пождіть дрібку (О. Ковінька); — Відпочинку б хоч каплю мені (П. Грабовський). — Пор. 1. ма́ло.
ЩО-НЕ́БУДЬ (невизначений або невідомий предмет, якесь явище тощо), ЩОСЬ, ДЕ́ЩО. (Острожин:) Заграйте що-небудь, з ласки вашої (Леся Українка); Чує щось душа, та мені не каже (прислів'я); Товариші пішли у ліс, щоб дечого роздобути (казка).
Словник синонімів української мови