дженджикуватий
ФРАНТУВА́ТИЙ (який любить шикувати, має вигляд франта), ФОРСИ́СТИЙ розм., ЧЕПУРИ́СТИЙ рідше; ДЖЕНДЖУРИ́СТИЙ розм., ДЖЕНДЖИКУВА́ТИЙ розм. (який кокетує своїм зовнішнім виглядом, пишається одягом і т. ін.); ФАСО́НИСТИЙ розм. (якому притаманний показний шик); СТИЛЯ́ЖНИЙ розм. (одягнений як стиляга). — Стій! — крикнув франтуватий ротмістр з леопардовою шкурою за плечима (З. Тулуб); Форсисті сержанти.. забирають з робкопу весь гуталін (О. Гончар); Пан Купа.. міг і не хизуватися перед людьми, бо на них із тим чепуристим панком вже ніхто не звертав уваги (О. Ільченко); Дженджуристий пан Чорнокнижний завжди на ніч змащував поріділе волосся і обличчя молодим вершком сметани (М. Стельмах); — Ну, зрозуміло, що молодій жінці приємно морочити голови дженджикуватим панкам (З. Тулуб); Стиляжна дама усміхнулась мені вдячно (Ю. Мокрієв).
Словник синонімів української мови