доблесний

ГЕРОЇ́ЧНИЙ (властивий героєві), ГЕРО́ЙСЬКИЙ, ЗВИТЯ́ЖНИЙ уроч., ДО́БЛЕСНИЙ уроч., ЗВИТЯ́ЖНИЦЬКИЙ уроч. Сотні очей пристрасно стежили за цим героїчним переходом танків по дну чужої річки (О. Гончар); (Семен:) Загинув Андрій. Геройською смертю загинув (З. Мороз); — Поживете тут з лісорубами, побачите їхню звитяжну працю (М. Чабанівський); Ще дужчі з бою вийшли ми, Ми світ відстояли грудьми — Вітчизни доблесні сини (Л. Дмитерко).

Значення в інших словниках

1. доблесний — до́блесний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. доблесний — -а, -е, уроч. Відомий своїми подвигами; відважний, мужній. || Сповнений доблесті. || Готовий подолати будь-які труднощі; самовідданий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. доблесний — див. смілий  Словник чужослів Павло Штепа
4. доблесний — див. хоробрий  Словник синонімів Вусика
5. доблесний — ДО́БЛЕСНИЙ, а, е, уроч. Відомий своїми подвигами; відважний, мужній. — Зніміть шапки! Я буду говорити про доблесного воїна Червоної Армії, що смертю смерть поправ (Панч, В дорозі, 1959, 253); Ми світ відстояли грудьми — Вітчизни доблесні сини (Дмит.  Словник української мови в 11 томах