доблесний
ГЕРОЇ́ЧНИЙ (властивий героєві), ГЕРО́ЙСЬКИЙ, ЗВИТЯ́ЖНИЙ уроч., ДО́БЛЕСНИЙ уроч., ЗВИТЯ́ЖНИЦЬКИЙ уроч. Сотні очей пристрасно стежили за цим героїчним переходом танків по дну чужої річки (О. Гончар); (Семен:) Загинув Андрій. Геройською смертю загинув (З. Мороз); — Поживете тут з лісорубами, побачите їхню звитяжну працю (М. Чабанівський); Ще дужчі з бою вийшли ми, Ми світ відстояли грудьми — Вітчизни доблесні сини (Л. Дмитерко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доблесний — до́блесний прикметник Орфографічний словник української мови
- доблесний — -а, -е, уроч. Відомий своїми подвигами; відважний, мужній. || Сповнений доблесті. || Готовий подолати будь-які труднощі; самовідданий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доблесний — див. смілий Словник чужослів Павло Штепа
- доблесний — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
- доблесний — ДО́БЛЕСНИЙ, а, е, уроч. Відомий своїми подвигами; відважний, мужній. — Зніміть шапки! Я буду говорити про доблесного воїна Червоної Армії, що смертю смерть поправ (Панч, В дорозі, 1959, 253); Ми світ відстояли грудьми — Вітчизни доблесні сини (Дмит. Словник української мови в 11 томах