доблесний

див. смілий

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доблесний — до́блесний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. доблесний — -а, -е, уроч. Відомий своїми подвигами; відважний, мужній. || Сповнений доблесті. || Готовий подолати будь-які труднощі; самовідданий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доблесний — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
  4. доблесний — ГЕРОЇ́ЧНИЙ (властивий героєві), ГЕРО́ЙСЬКИЙ, ЗВИТЯ́ЖНИЙ уроч., ДО́БЛЕСНИЙ уроч., ЗВИТЯ́ЖНИЦЬКИЙ уроч. Сотні очей пристрасно стежили за цим героїчним переходом танків по дну чужої річки (О. Гончар); (Семен:) Загинув Андрій. Геройською смертю загинув (З. Словник синонімів української мови
  5. доблесний — ДО́БЛЕСНИЙ, а, е, уроч. Відомий своїми подвигами; відважний, мужній. — Зніміть шапки! Я буду говорити про доблесного воїна Червоної Армії, що смертю смерть поправ (Панч, В дорозі, 1959, 253); Ми світ відстояли грудьми — Вітчизни доблесні сини (Дмит. Словник української мови в 11 томах