доблесний
до́блесний
-а, -е, уроч.
Відомий своїми подвигами; відважний, мужній.
|| Сповнений доблесті.
|| Готовий подолати будь-які труднощі; самовідданий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доблесний — до́блесний прикметник Орфографічний словник української мови
- доблесний — див. смілий Словник чужослів Павло Штепа
- доблесний — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
- доблесний — ГЕРОЇ́ЧНИЙ (властивий героєві), ГЕРО́ЙСЬКИЙ, ЗВИТЯ́ЖНИЙ уроч., ДО́БЛЕСНИЙ уроч., ЗВИТЯ́ЖНИЦЬКИЙ уроч. Сотні очей пристрасно стежили за цим героїчним переходом танків по дну чужої річки (О. Гончар); (Семен:) Загинув Андрій. Геройською смертю загинув (З. Словник синонімів української мови
- доблесний — ДО́БЛЕСНИЙ, а, е, уроч. Відомий своїми подвигами; відважний, мужній. — Зніміть шапки! Я буду говорити про доблесного воїна Червоної Армії, що смертю смерть поправ (Панч, В дорозі, 1959, 253); Ми світ відстояли грудьми — Вітчизни доблесні сини (Дмит. Словник української мови в 11 томах