доблесть
ГЕРОЇ́ЗМ (найвище виявлення самовідданості, мужності), ГЕРО́ЙСТВО, ЗВИТЯ́ГА уроч., ДО́БЛЕСТЬ уроч., ЗВИТЯ́ЖНІСТЬ уроч. Кожне покоління має свій героїзм і свою трагедію (М. Стельмах); На геройство не всякий здібний (О. Довженко); Звитягу нашу, Наші болі, Загиблих друзів імена Читаю на шовковім полі Свого ясного знамена (О. Гончар); Звитяжність козаків.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доблесть — до́блесть іменник жіночого роду уроч. Орфографічний словник української мови
- доблесть — -і, ж., уроч. Відвага, мужність, геройство. || Самовідданість у праці, в якій-небудь діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доблесть — ДО́БЛЕСТЬ, і, ж., уроч. Відвага, мужність, геройство. Рицарська відвага, хоробрість, військова доблесть відзначають Ігоря, ще більше — його брата «буй-тура» Всеволода — князя Курського (Іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах