1. Великий тлумачний словник сучасної мови

доблесть

до́блесть

-і, ж., уроч.

Відвага, мужність, геройство.

|| Самовідданість у праці, в якій-небудь діяльності.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доблесть — до́блесть іменник жіночого роду уроч. Орфографічний словник української мови
  2. доблесть — ГЕРОЇ́ЗМ (найвище виявлення самовідданості, мужності), ГЕРО́ЙСТВО, ЗВИТЯ́ГА уроч., ДО́БЛЕСТЬ уроч., ЗВИТЯ́ЖНІСТЬ уроч. Кожне покоління має свій героїзм і свою трагедію (М. Стельмах); На геройство не всякий здібний (О. Словник синонімів української мови
  3. доблесть — ДО́БЛЕСТЬ, і, ж., уроч. Відвага, мужність, геройство. Рицарська відвага, хоробрість, військова доблесть відзначають Ігоря, ще більше — його брата «буй-тура» Всеволода — князя Курського (Іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах