доблесть

до́блесть

іменник жіночого роду

уроч.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доблесть — -і, ж., уроч. Відвага, мужність, геройство. || Самовідданість у праці, в якій-небудь діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. доблесть — ГЕРОЇ́ЗМ (найвище виявлення самовідданості, мужності), ГЕРО́ЙСТВО, ЗВИТЯ́ГА уроч., ДО́БЛЕСТЬ уроч., ЗВИТЯ́ЖНІСТЬ уроч. Кожне покоління має свій героїзм і свою трагедію (М. Стельмах); На геройство не всякий здібний (О. Словник синонімів української мови
  3. доблесть — ДО́БЛЕСТЬ, і, ж., уроч. Відвага, мужність, геройство. Рицарська відвага, хоробрість, військова доблесть відзначають Ігоря, ще більше — його брата «буй-тура» Всеволода — князя Курського (Іст. укр. літ. Словник української мови в 11 томах