добродійність

ДОБРОЧИ́ННІСТЬ (надання допомоги, перев. матеріальної, бідним людям, соціально не захищеним групам населення), ДОБРОДІ́ЙНІСТЬ, ФІЛАНТРО́ПІЯ, ДОБРОДІЯ́ННЯ розм., БЛАГОДІ́ЙНІСТЬ розм., БЛАГОДІ́ЙНИЦТВО розм. Знаючи, що пані дуже багата, він почав провадити їй про доброчинність і любов до ближнього (переклад М. Лукаша); Юзеф Крапивницький став Ільницьким війтом і найбагатшим паном, а його дружина — зразком добродійності (С. Чорнобривець); Тут міщанській філантропії нема місця (М. Хвильовий); Добродіяння для нього не такий собі "купецький" жест і не замолювання гріхів, а дуже природний вияв людяності (з газети); Не давай переваги справам людським Над Твоїм благодійництвом, Господи милостивий (І. Драч).

Значення в інших словниках

1. добродійність — доброді́йність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. добродійність — -ності, ж. Абстр. ім. до добродійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. добродійність — ДОБРОДІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до доброді́йний. Зубожілий панок.. став найбагатшим паном, а його дружина — зразком добродійності, набожності та жіночої цнотливості (Чорн., Визвол. земля, 1959, 24).  Словник української мови в 11 томах