добродійність
ДОБРОДІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до доброді́йний.
Зубожілий панок.. став найбагатшим паном, а його дружина — зразком добродійності, набожності та жіночої цнотливості (Чорн., Визвол. земля, 1959, 24).
Словник української мови (СУМ-11)