Словник української мови в 11 томах

добродійність

ДОБРОДІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до доброді́йний.

Зубожілий панок.. став найбагатшим паном, а його дружина — зразком добродійності, набожності та жіночої цнотливості (Чорн., Визвол. земля, 1959, 24).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. добродійність — доброді́йність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. добродійність — -ності, ж. Абстр. ім. до добродійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. добродійність — ДОБРОЧИ́ННІСТЬ (надання допомоги, перев. матеріальної, бідним людям, соціально не захищеним групам населення), ДОБРОДІ́ЙНІСТЬ, ФІЛАНТРО́ПІЯ, ДОБРОДІЯ́ННЯ розм., БЛАГОДІ́ЙНІСТЬ розм., БЛАГОДІ́ЙНИЦТВО розм.  Словник синонімів української мови