добротність

Я́КІСТЬ (ступінь вартості, цінності, придатності чогось для його використання за призначенням), ДОБРО́ТНІСТЬ, ДОБРОЯ́КІСНІСТЬ. Предметом особливої уваги й турботи громадськості стала якість продукції (з журналу); Суворішими стають вимоги щодо добротності виробів (із газети); Смак страви визначається доброякісністю сировини, з якої її готують (з науково-популярної літератури).

Значення в інших словниках

1. добротність — добротність коливальної системи, род. добротності (від англ. quality factor) кількісна характеристика резонансних властивостей коливної системи, яка показує...  Фізико-технічний словник-мінімум
2. добротність — добро́тність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. добротність — -ності, ж. Абстр. ім. до добротний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. добротність — ДОБРО́ТНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до добро́тний. Бажаючи продемонструвати перед клієнтом добротність паперу, він [друкар] професійним рухом провів великим і вказівним пальцями вздовж краю траурної картки (Вільде, Сестри.., 1958, 111).  Словник української мови в 11 томах
5. добротність — Добротність, -ности ж. Хорошее качество, прочность, плотность, надежность. Черном. и Прилуц. у.  Словник української мови Грінченка