добротний
ДОБРО́ТНИЙ (зроблений добре, з високоякісного матеріалу), ТРИВКИ́Й розм.; ДОБРОЯ́КІСНИЙ, ВИСОКОЯ́КІСНИЙ, Я́КІСНИЙ розм. (який цілком задовольняє певні вимоги). — На рами можна й сосну брати, а таку деревину тільки для шаф красивих, добротних... (А. Шиян); Люди кажуть: нема над мої ложки. І легкі, й зручні, й тривкі (І. Франко); Доброякісна упаковка; Високоякісні лаки; Руди набурив для печі і сірого вапняку, і якісну надвечір плавку зварив важку (М. Рудь).
Словник синонімів української мови