довше

БІ́ЛЬШЕ (ужив. у заперечних конструкціях зі значенням закінчення, припинення певної дії, відсутності або неможливості її в майбутньому), БІЛЬШ рідше, УЖЕ́ (ВЖЕ), ДА́ЛІ, ВІДНИ́НІ (підкреслюється ознака неможливості дії в майбутньому); ДО́ВШЕ (при дієсловах зі значенням тривалої дії). — Ви нічого не бачили? Коли не бачили, то я таке вчиню, що ви і справді вже більше й не бачитимете нічого (І. Нечуй-Левицький); — Браття моє миле! — рече тоді полковник Шрам. — Тяжко моєму серцю! Не здолаю більш од вас таїтись! (П. Куліш); Однак запізнілого скрику того ніхто з них уже не чув, бо автобус рвонувся вперед, і все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Село не буде терпіти далі пакості!.. (М. Коцюбинський); — Нехай же знов моя коса чорніє, мов жалоба! Я сеї барви не зміню віднині вже до гроба (Леся Українка); "Покину матір! Довше не видержу", — думала Маруся (І. Нечуй-Левицький). — Пор. нада́лі.

Значення в інших словниках

1. довше — до́вше прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. довше — присл. Вищ. ст. до довго.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. довше — До́вше, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. довше — ДО́ВШЕ, присл. Вищ. ст. до до́вго. — Нічко мила! Коли б з тобою довше буть (Гл., Вибр., 1957, 275); — Антонівку краще раніше зняти, довше взимку лежатиме… (Донч., І, 1956, 83).  Словник української мови в 11 томах