довше

ДО́ВШЕ, присл. Вищ. ст. до до́вго.

— Нічко мила! Коли б з тобою довше буть (Гл., Вибр., 1957, 275);

— Антонівку краще раніше зняти, довше взимку лежатиме… (Донч., І, 1956, 83).

Значення в інших словниках

1. довше — до́вше прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. довше — присл. Вищ. ст. до довго.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. довше — БІ́ЛЬШЕ (ужив. у заперечних конструкціях зі значенням закінчення, припинення певної дії, відсутності або неможливості її в майбутньому), БІЛЬШ рідше, УЖЕ́ (ВЖЕ), ДА́ЛІ, ВІДНИ́НІ (підкреслюється ознака неможливості дії в майбутньому)...  Словник синонімів української мови
4. довше — До́вше, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)