1. Словник української мови в 11 томах

довше

ДО́ВШЕ, присл. Вищ. ст. до до́вго.

— Нічко мила! Коли б з тобою довше буть (Гл., Вибр., 1957, 275);

— Антонівку краще раніше зняти, довше взимку лежатиме… (Донч., І, 1956, 83).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довше — до́вше прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. довше — присл. Вищ. ст. до довго. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довше — БІ́ЛЬШЕ (ужив. у заперечних конструкціях зі значенням закінчення, припинення певної дії, відсутності або неможливості її в майбутньому), БІЛЬШ рідше, УЖЕ́ (ВЖЕ), ДА́ЛІ, ВІДНИ́НІ (підкреслюється ознака неможливості дії в майбутньому)... Словник синонімів української мови
  4. довше — До́вше, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)