1. Словник української мови в 11 томах

довший

ДО́ВШИЙ, а, е. Вищ. ст. до до́вгий.

Мишва таку приміту знає: У кого довший хвіст — той розум більший має (Гл., Вибр., 1957, 90);

На ньому [рубежі] частини Одеського гарнізону повинні затримати ворога на довший період (Кучер, Чорноморці, 1956, 110).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довший — до́вший прикметник, вищий ступінь Орфографічний словник української мови
  2. довший — -а, -е. Вищ. ст. до довгий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довший — До́вший, -ша, -ше; до́вші, -ших Правописний словник Голоскевича (1929 р.)