довший

до́вший

-а, -е.

Вищ. ст. до довгий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довший — до́вший прикметник, вищий ступінь Орфографічний словник української мови
  2. довший — До́вший, -ша, -ше; до́вші, -ших Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. довший — ДО́ВШИЙ, а, е. Вищ. ст. до до́вгий. Мишва таку приміту знає: У кого довший хвіст — той розум більший має (Гл., Вибр., 1957, 90); На ньому [рубежі] частини Одеського гарнізону повинні затримати ворога на довший період (Кучер, Чорноморці, 1956, 110). Словник української мови в 11 томах