домосід

ДОМУВА́ЛЬНИК (той, хто любить проводити час удома), ДОМОСІ́Д, ДОМОСИ́ДА розм., заст., ХА́ТНИК розм., СИ́ДЕНЬ зневажл., ПІЧКУ́Р зневажл., ПІЧКУ́РНИК зневажл., ДОМОНТА́Р заст., ДОМА́Р заст., СИДУ́Н заст., ДОМОТУ́Р заст. Ти говориш — пожив би дома... Ну який з мене домосід? (П. Дорошко); Оце ще сидень, і між люде ніколи не вийде (Словник Б. Грінченка); — Якого біса мені тут сидіти! — здивувався Бульба.. — Щоб я став гречкосієм, пічкуром (О. Довженко); — Реєстровці життям своїм жертвують, а якийсь пічкурник хутірський лежить і живіт свій гріє (І. Ле); Хай товариство сміється з мене, що я отаманства відбіг, що я домонтар, бабій (Ганна Барвінок).

Значення в інших словниках

1. домосід — домосі́д іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. домосід — Домар, домонтар, домонтур, пічкур, сидень  Словник чужослів Павло Штепа
3. домосід — див. відлюдкуватий  Словник синонімів Вусика
4. домосід — ДОМОСІ́Д, а, ч. Той, хто любить проводити час дома. Ти говориш — пожив би дома… Ну який з мене домосід? (Дор., Літа.., 1957, 80); Мій батько й мати не любили світського життя і виїжджали тільки в крайніх випадках. Вони були домосіди (Моє життя в мист., 1955, 8).  Словник української мови в 11 томах