домувальник

ДОМУВА́ЛЬНИК (той, хто любить проводити час удома), ДОМОСІ́Д, ДОМОСИ́ДА розм., заст., ХА́ТНИК розм., СИ́ДЕНЬ зневажл., ПІЧКУ́Р зневажл., ПІЧКУ́РНИК зневажл., ДОМОНТА́Р заст., ДОМА́Р заст., СИДУ́Н заст., ДОМОТУ́Р заст. Ти говориш — пожив би дома... Ну який з мене домосід? (П. Дорошко); Оце ще сидень, і між люде ніколи не вийде (Словник Б. Грінченка); — Якого біса мені тут сидіти! — здивувався Бульба.. — Щоб я став гречкосієм, пічкуром (О. Довженко); — Реєстровці життям своїм жертвують, а якийсь пічкурник хутірський лежить і живіт свій гріє (І. Ле); Хай товариство сміється з мене, що я отаманства відбіг, що я домонтар, бабій (Ганна Барвінок).

Значення в інших словниках

1. домувальник — домува́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. домувальник — -а, ч. Той, хто любить проводити час удома; сидень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. домувальник — ДОМУВА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто сидить удома, проводить час удома. Вони ще не звикли до таборових умов, а тому й думки їхні весь час линуть .. до своїх домівок і .. Усі вони за своєю вдачею домувальники... (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. домувальник — див. відлюдкуватий  Словник синонімів Вусика