досадний

НЕПРИЄ́МНИЙ (який викликає почуття незадоволення, жалкування, досади тощо), ПРИ́КРИЙ, КА́ПОСНИЙ розм.; ДОСА́ДНИЙ (перев. зі сл. недогляд, помилка, непорозуміння, випадок і т. ін.); НЕМИ́ЛИЙ, НЕЛЮ́БИЙ (який не подобається кому-небудь, пов'язаний з чимось небажаним, поганим). Єремія посатанів і так роз'ярився од такої неприємної для його звістки, що став ніби несамовитий (І. Нечуй-Левицький); (Юрій:) Я дуже шкодую, що почав цю прикру для тебе розмову... (Л. Смілянський); Я більшу частину того капосного боргу, про який писав, виплатив (В. Самійленко); Нічого теплого з собою не мав, отже, була передо мною немила перспектива мокнути і застудитися (М. Коцюбинський); Згадка про Мар'яну у той час була нелюба для його (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. досадний — Виразний, переконливий [II,IV] — виразний, докладний, чіткий, ясний [V]  Словник з творів Івана Франка
2. досадний — доса́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. досадний — -а, -е. Який викликає досаду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. досадний — ДОСА́ДНИЙ, а, е. Який викликає досаду. Коли б не оця досадна рана, він знявся б як стій і пішов на роботу (Коцюб., II, 1955, 156).  Словник української мови в 11 томах